Боготворiння

Ким я для тебе є?
Біль чи просте потрясіння?
Птаха зерно клює…
Сніг – покрив листя осіннє…

Я уся із дощу,
З витканих сонцем світлинок.
Серце твоє пригощу
Ватою із хмаринок.

Стану тобі на гріх
Пристрастю, сном невинним.
Щоб мене так беріг,
Наче наш час невпинний.

Буду тобі за зорю,
Ту, що ізранку не меркне.
Може, я й боготворю…
Це лиш тому…, що нестерпно.


© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019
02.12.2019
22:27
Всі права застережені. Будь-яке використання потребує  письмової згоди автора.


О


Рецензии