Тихо пахне казкою білий, білий сніг.
Ніч гойдає з ласкою хугу біля ніг.
І дерева в інії – в кожухах зими.
Небо – темно-синєє сипле людям сни.
Кольорово-радісний
Виблиск кришталю.
Лиш морозець заздрісний, –
Має з зла броню.
Та красою міниться
Золотава ніч.
Хай прекрасне стрінеться
Скине втому з пліч.
Хай чарівне станеться.
Казка – оживе.
Темінь нічна зглянеться, –
Місяць-цар пливе.
І дорога світиться,
Скрипом виграє.
Сном стежина нітиться
В помочі стає.
Входжу в зиму кроками,
А душею в біль…
Думками широкими
Корабель на міль.
Я не хочу марева.
Мерехтить вогонь.
Бо життя – не гариво,
А тепло долонь.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019
08.12.2019
18:58
Всі права застережені. Будь-яке використання потребує письмової згоди автора.
О
Снiжна казка
© Copyright: Светлана Кравчук 379, 2019
Свидетельство о публикации №119122505185
Свидетельство о публикации №119122505185
Рецензии