Жага, жагота, снага
темна,
грозова,
ковтала пил
та дерлась
до землі,
зникаючи
від жриці сонця
на очах.
Такий от,
новорічний дощ
пустелі нашої...
Грязюка по лицю,
скажені звяги неба...
Іііііііііііііі!!!
І неймовірна радість
та наснага,
що,
ну хоч щось,
на мить хоч,
та лилося
в розчавлену
від сонячного тиску
землю...
Свидетельство о публикации №119122309987
З повагою.
Михаил Бордонос 24.12.2019 13:36 Заявить о нарушении
Бог в лиці Надежди.. помагає мені одружиться з вашою дочкою (Тарас Шевченко, VI, 1957, 215)
На небі громова туча. Блискає часом, але дощу нема (Леся Українка, II, 1951, 328)
Ицхак Скородинский 24.12.2019 14:48 Заявить о нарушении
Висновок: не поспішай з осудом/критикою.
Вибачаюсь.
З повагою
Михаил Бордонос 24.12.2019 15:10 Заявить о нарушении