Все пройшло
І розвіялось все - як туман!
Чи можливо мені все приснилось?
Може гра це була? Чи обман?
Може казка була - може мрія...
Розтопилося все, наче лід!
Під грудьми щось стискає і ниє,
А в душі залишається слід...
Запалила ти серце моє,
І кохання свіча загорілась.
В тобі щастя я бачив своє,
Але свічка нажаль розтопилась...
Ми щасливі були - ми кохали,
І чекали квітучу весну!
Але зірка згоріла і впала!
Чому так? Я ніяк не збагну...
Потім грім - і пішла сильна злива!!!
Я сховаюсь й назад озирнусь.
Хочу я, щоб була ти щаслива!
Але я вже назад не вернусь...
Юрій Братиця.11.12 2019.
Свидетельство о публикации №119122100686