Скінчилось літо. Осінь, вже й зима,
А там дивись вже й вишня зацвітає.
Летять роки, чекаю, та дарма,
Що молодість про мене ще згадає.
Пішла, не залишила по собі
Ні слова, ні пів слова, вмить розтала,
Лишилась пам'ять - сльози на вербі,
Я підійшов, одна в долоню впала.
Гірка краплина, ніби все життя
Влилось у неї. Крапля нагадала
Про віру, про надію почуття,
Що з молодістю враз усе пропало.
Лікує час? Не вірю, то брехня,
Літа мої ту молодість украли.
Шукаю я її тепер щодня,
Та часу залишилося замало.
Роки, роки - багатство ви моє,
Куди пішли і звідки вас чекати?
Інтриги час, немов павук снує,
Все ж молодість я хочу дочекатись.
Молодiсть
© Copyright: Виктор Гала, 2019
Свидетельство о публикации №119122103976
Свидетельство о публикации №119122103976
Рецензии
Виктор, очень трогательно, проникновенно, немного грустно.
Но главное, стих закончен на оптимистической ноте!
Будем надеяться на лучшее, без веры и надежды никак нельзя.
С неизменным уважением и теплом, Эльвира
Эльвира Рейнке 23.04.2020 15:10 • Заявить о нарушении
Но главное, стих закончен на оптимистической ноте!
Будем надеяться на лучшее, без веры и надежды никак нельзя.
С неизменным уважением и теплом, Эльвира
Эльвира Рейнке 23.04.2020 15:10 • Заявить о нарушении