Я дуже сильно не люблю
Коли у душу пруться взуті
Нахаб таких не признаю
Що, важко взяти і роззутись?
Я ненавиджу коли мою
Ступаками плямують долю
Що ви там забули?
Наладьте спочатку свою
Вперлись, наслідили, забрались
А що хотіли й самим не ясно
Так, потинялись, аби рахувалось
І таких людей рясно
Розберуся я сам, як жити
Вас повірте про це не спитаю
А тим паче кого любити
І без вас малахольних знаю
Куди йти мені, куди їхати
З ким балакати, з ким мовчать
Кого викреслить, кому вірити
З ким прощатись, кого чекать...
Обiйдусь...
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2019
Свидетельство о публикации №119121807795
Свидетельство о публикации №119121807795
Рецензии