Земляку, другу

 Мій трактор.

Цей трактор спорчений такий
То стане... то їде,
Мабуть скоро вже страшний
Край йому підійде

Дуже вбитий він уже
І старий, - зараза
Відплачу йому за все
Перейду на МАЗа

Господар каже - Ха-Те-Зе !
Це ХТЗ, мене дістало,
Ще й запчастини не везе
Каже коштів мало...

Да цей трактор просто мрець
З метало-лому ж зтибздив
Так що хай-би йому грець
Щоб я на ньому їздив

Я вже доїздив до дірок
Да що це? Домінатор!
Каже,- він ще як звонок
І крие мене матом!

Да ледве ж їде пир, дир, пир
Все, зараз він заглохне...
Ганьба йому на весь мир,
І масло хай засохне...

Фари знову не горять
Обидва його глаза
Зміг мене він вже дістать
Все...-іду на МАЗа.
Л.Дідусенко

Мій МАЗ.

Я на МАЗі в новій долі
На світ народився,
Це не трактор. той що в полі
В багнюці спинився

Руля легко так крутити
Підсилювач* в дії...
І треба-ж було так згубити
Роки молодіЇ....

Коли трактор зустрічаю
Бере лихоманець,
Трактористу покиваю,
І покажу палець.

Було стане, ще й заглохне,
Що ти йому зробиш?
Кручу стартер, і не рохне,
Матом лиш говориш...

Ця кабіна - хата рідна,
В ній мов народився.
Та була - як інвалідна,
Час в ній, зупинився

Тепер їду чи лечу
Я не відчуваю,
І старий трактор досхочу
Матом покриваю

Я на МАЗі як в ракеті
У хмари літаю...
Чи то ранок, чи то вечір
Від щастя не знаю.

МАЗ це воля, моя доля,
Дороги безкраї...
Врожаї возити з поля
У рідному краї !!!
Л.Дідусенко
* - гідро підсилювач керма.

Я на МАНі

Ну нарешті я на МАНі
Думав недождуся,
Може статись що на МАЗа
Більше не вернуся

Деж та радість? Чарку випив,
Машину наладив,
А на серці смуток висить
Немов кого зрадив...

Як любив я ту машину
Немов батько сина
Все змінилось за хвилину
МАН моя машина

Я на МАЗі був счасливий
Возив збіжжя з поля,
Але світ такий мінливий,
І мінлива доля

Не нам долю обирати,
А нам нею жити,
Ранок в полі зустрічати,
Врожаї возити

Доля знала що давала
Може і від бога,
Пролягала пилом стала
Розбита дорога...

Тепер МАН і доля й воля
Ці лани безкраї,
Кукурузу везу з поля
У рідному краї.

Л. Дідусенко.