Коноплі на Поду шумлять у сто гектарів
тягну я горстки плоскіні униз,
на небі хмари схожі на кентаврів,
а далі схожі на Лас-Вегас Вергуни.
Уся природа стала зовсім інша,
все стало синім, зникло десь зелене,
немовби стометрова чиста лінза,
все збільшила й наблизила до мене.
Такого неба я не бачив зроду,
таких чудових барв не уявляв,
я відчуваю силу і свободу,
мені належать небо і земля.
Та й сам я на коні, рожевому Буяні,
Я воїн і герой, а не маленька сопля.
Та раптом відчуваю дотик мамин,-
“Синок таке буває у коноплях”.
Початок шляху наркомана
© Copyright: Бимот, 2019
Свидетельство о публикации №119121605844
Свидетельство о публикации №119121605844
Рецензии