моя душа відігрівається,
як з замерзлої печі сирота,
втік з Освенцима.
коли наполегливо,
обливаючись потом,
вгризалася в землю,
чіплялася і повзла.
лише в тиші нічний
світили зірки.
партизани за річкою
знайшли втекла дівчину,
у землянці розпалили вогонь
моя душа отогревается.
пусть печь потухла и пуста,
и только пепел обнимает
нежно саваном.
за гранью смерти
боль ушла.
нет больше страха,
нет добра и зла.
побег
© Copyright: Хельга Эфре, 2019
Свидетельство о публикации №119121605383
Свидетельство о публикации №119121605383
Рецензии