Есть в мире немало тропинок... Ирина Боговина

У свiтi чимало стежок i дорiг...
Ирина Боговина
http://www.stihi.ru/2019/07/20/5319
--------------------------------------

             ***
У світі чимало стежок і доріг
Від рідного дому до долі причетних,
Коли залишаєм батьківський поріг,
Коли від'їздимо навчатися в серпні...
Відтоді почнуться незнані шляхи,
Відчуєш суворий тягар капітанів,
Та часто, мій друже,бува й навпаки
За різних, як кажуть, життєвих обставин...
І хай все складеться,юначе,гаразд,
Якщо ти дотепний і лагідний серцем,
Якщо ти життям не ідеш навздогад,
Шануєш накази батьківські ти ревно...
Ще хочу, як внуку, тобі я сказати,
Вертайся додому частіше на мить,
Де завжди чекає натружена мати,
З сумними думками ночами не спить...
У світі чимало стежок і доріг
Від рідного дому до долі причетних,
Коли залишаєм батьківський поріг,
Коли від'їздимо навчатися в серпні...
Хай буде до дому стежина ота
Найліпша з доріг, найжаданіща в світі,
Де тьохкає серце й сльозу наверта,
Як вбачив знайому садибу між квітів...


******************************************
 
          ***
Есть в мире немало тропинок, дорог
От дома родного... Судьбе потакая,
Мы все оставляем  родимый порог,
К примеру, учиться когда уезжаем...

С тех пор, как начнётся неведомый путь,
Суровый закон  капитанов узнаем,
Но можно, мой друг, и назад повернуть,
Когда обстоятельства возобладают...

Пусть сложится всё замечательно, брат,
Коль ты остроумный и ласковый сердцем,
Коль путь выбираешь ты  не наугад ,
Наказам родных подчиняясь не слепо...

Хочу и как внуку сказать тебе, чтоб
Домой возвращался хотя б ненадолго,
Где мать, натрудившись, всегда тебя ждёт
И с грустными мыслями ночью глубокой...

Есть в мире немало тропинок, дорог
От дома родного... Судьбе потакая,
Мы все оставляем  родимый порог,
К примеру, учиться когда уезжаем...
 
Пусть будет тропинка домой  - лучше всех,
Дорога та - наижеланнейшей в  мире,
Душа замирает и слёзы сквозь смех,
Когда меж цветов мы усадьбу увидим...