Лiрика душi... Христина Кравчишин

Оригінал:


Вже виросла... Тепер ціную миті:
Смакую ті, що в радості прожиті!
А ті, коли сумую, відпускаю!
Вони не варті сліз моїх! Я знаю!


Вже виросла... Тепер ціную тишу!
Свої думки й бажання в ній колишу!
Я слухаю її! Я в ній купаюсь!
Я для життя у тиші надихаюсь!


Вже виросла... Ціную час з батьками!
Обійми тата, тепле слово мами!
Підтримку їх, розраду їх, терпіння,
Безмежне і найвище розуміння!


Вже виросла... Тепер ціную світло!
Люблю, щоби навколо все лиш квітло!
Вже виросла... Та мрію, як дитина...
І цінність ту втрачати не повинна!
© Христина Кравчишин


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Так, выросла, учась ценить мгновенья.
Смакую те, что прожиты с волненьем.
А грустные – на волю отпускаю!
Они не стоят слёз моих, я знаю!

В тиши отныне сладко воздыхаю!
Свои желанья, мысли колыхаю.
Я слушаю её!.. Я в ней купаюсь!
Для жизни в тишине я возрождаюсь!

Всё: выросла…и ни к чему мне драмы.
Ценю отца объятья, ласку мамы.
Поддержку чту, отраду и терпенье,
По высшему разряду разуменье!

Да, выросла…всё в свете понимаю.
Люблю, чтоб всё вокруг цвело в розмае!
Пусть выросла,  по-детски доверяю…
И ценность эту я не потеряю!


Аватар: фото Христины Кравчишин