Вставай, друже! Не час спочивати!
Піднімайся, товаришу мій!
Будеш спину мені прикривати,
Коли підемо в праведний бій.
Але друг мій не обізвався,
Як його я про те не благав…
Молодим він навіки остався.
А синочок на батька чекав.
Ось така, незбагнена, в нас доля.
Скільки крові вже з нас натекло.
Хай нелегко дається нам воля.
Але ми переможемо зло.
Смерть найкращих собі забирає
І формує небесні полки.
Але пам’ять про них не вмирає.
І про них наші з вами думки.
15 грудня 2019 року.
Вставай, друже!
© Copyright: Андрей Шевчук 3, 2019
Свидетельство о публикации №119121506072
Свидетельство о публикации №119121506072
Рецензии