На день народження, якраз в часи прогреса,
купила мама їй новий велосипед,
на ньому сяяли у нікелі колеса
а на дорозі від коліс лишався слід.
Вона на ньому їздила до школи,
а хтось із хлопців на перерві всіх опереджав,
що б стусанів отримати, чи покататиись першим,
чи то можливо, просто загравав.
Зараз про той велосипед ніхто не пам"ятає,
навіть володарка забула за той час,
як по спині їх била й промовляла
- ну пара.., а ну віддай його січас.
А він велосипед той залишав, та п"ятами кивав,
щоб не відчути на хребті тих стусанів,
а на наступний день теж саме повторяв,
таким шляхом, він залицявся, як умів.
Укр. На день народження
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119121502808
Свидетельство о публикации №119121502808
Рецензии