Виноградова Евленья. Светлеет небо - быть морозу
И тучи, - с севера на юг.
Вот грузчик бросил папиросу,
нырнув в ПЯТЁРОЧКИН уют,
а там снуют, снуют, снуют...
и дела нету до прогнозов,
лишь было б в сумке молоко,
"ку-ка-ре-ку" да "ко-ко-ко".
А я лечу вороной мимо.
В карманах нет и по рублю.
От сытости земной хранима
и никого не зарублю...
Удел мой - мельтешить и каркать,
тащить в гнездо с дороги хлам.
Сейчас вот пролечу под аркой, -
там много - говорят - подарков!
ведь рядом благолепный храм....
Святлее неба, - быць марозу!
Святлее неба, - быць марозу!
З поўначы на поўдзень хмары.
Вось грузчык кінуў папяросу,
нырнуў у ПЯЦЁРАЧКУ да тары,
а там ходзяць, ходзяць, ходзяць...
і дзела няма да прагнозаў,
толькі было б у торбе малако,
"ку-ка-рэ-ку" ды "ко-ко-ко".
А я лячу варонай міма.
У кішэнях няма і па вяршку.
Ад сытасці зямной ганіма
нікога я не засяку...
Бо мая доля - мітусіцца,
цягнуць у гняздо з дарогі хлам.
Цяпер лячу вось над сталіцай, -
там шмат - кажуць - падарункаў!
бо побач прыгажосці храм...
Перевод на белорусский язык Максима Троянович
Свидетельство о публикации №119121502773