Хапався жадно за життя
Жевріючий вогонь надії
І поступово почуття
Стирало думки, плани, мрії...
І розуміння на краю
Безсило опускало руки...
Схилити б голову свою,
Забути б гіркоту розлуки...
Для тих, хто поховав дітей
Немає в світі більше горя,
Немає радості ідей,
В очах не сяє добра воля.
Немає посмішки в вустах,
Що омертвіли від тривоги
Лише душа болить в сльозах,
Що котяться в долоні Бога...
Нехай вас в святості своїй
Всесильний втішить і зігріє
Нехай дарує спокій свій,
Запалить серце, що жевріє.
Нехай дарує вам слова,
Що в Рідний Край течуть рікою,
Щоб ваша стомлена душа
Зігрілась мрією живою.
Хай нас пробачить Бог за те,
Що ми не розумієм щастя
Наша любов в душі живе,
Коли минають нас нещастя.
Хай нас пробачить Бог за те,
Що в суєті любов не бачим
Ми не цінуємо живе,
Коли ж що втратимо - то плачем...
Життя смерть
© Copyright: Паша Дессин, 2019
Свидетельство о публикации №119121400584
Свидетельство о публикации №119121400584
Рецензии