Ода лiхтарям
а чи метеликів ; о будь-якій порі
самотніх перехожих частували
нектаром золотистим ліхтарі.
Допоки не доходили додому,
допоки снів садочок не доспів ;
допомагало подолати втому,
втішало їхнє сяєво і спів.
Чи листя, чи сніжинок зорепади,
чи квітів карнавали, чи плодів ;
всім занепалим шал їх серенади
журбу і золотив, і солодив.
Співали полум’яні їх овали:
«О панни, ви ж не хворі, не старі!»
Похмурих перехожих лікували
ноктюрном променистим ліхтарі.
2017
Свидетельство о публикации №119121404161
Дуже, дуже, дуже гарно! Саме ті старі ліхтарі, там дійсно сяйво навкруг було теплим, густим і "домашнім". Жму зелененьку!
З повагою і захопленням,
Людмила Киреева-Силенко 25.02.2020 22:14 Заявить о нарушении