Виталий Билозир Печка чмокает жёлтенький дым...

Печка чмокает жёлтенький дым,
Пахнет мышками и качанами,               
Печку в доме топил Никодим
Не огнём, песней полной печали.

Полежал на лежанке  под вечер,
Расхристал поддувало слегка,
Жёлтый дым оседал чтоб на плечи
И разъел до конца все  снега.

С жёлтым дымом та песня криклива
Бередила воронино ухо.
Никодим вечерами крестился,
Милосердья просил всем у Духа.

Никодим в этот вечер умылся,
Никодим в этот вечер вдруг умер.
И намолена песня та с дымом
Не сойдут до Святого уж Духа.





* * *
Комин цмокає жовтий дим,               
Пахне мишами і качанами;
Білу грубку топив Никодим —
Не вогнем, а старими піснями...

На лежанці вмостився на вечір,
Розхристав піддувайло, аби
Жовтий дим осідав на плечі,
Й роз'їдав недопиті сніги.

               
З жовтим димом співалась пісня               
І скрапала воронню на вуха.               
Никодим понад вечір хрестився               
І за мене й за тебе до Духа...
               
               
Никодим понад вечір умився,               
Никодим у той вечір умер.               
Жовтий дим і замолена пісня               
До Духа не зійде тепер...
               

Иллюстрация :картина  Ивана Марчука "У всякого своя доля".