Увесь мій кацапський гонор
усю мою чугуївську дурню
жiночка з Полісся стримала
бо я її люблю мовою моєї матері
вчительки що мене обожнювала
кручі мої не зраджувала
не клЯла стежку свою
а піду в далекі гори
чи дочовгаю до стерні
щирі очі чорні брова
маряться як дурні
я без неї наспів обділений
приспівом відчуття
бо такого й не марив дива я
коли жаль жартома злучав
а у тому жалю жалібному
як у неньчиному раю
мене звісно вертає до рідного
і молюсь на нього
й молю.
Щирi очi чорнi брова
© Copyright: Павел Гулеватый, 2019
Свидетельство о публикации №119121307852
Свидетельство о публикации №119121307852
Рецензии
Ну,да нет...
У тебя последняя молодость.
У меня последняя старость.
Это я о перемене в семантике.
Ицхак Скородинский 15.12.2019 09:48 • Заявить о нарушении
У тебя последняя молодость.
У меня последняя старость.
Это я о перемене в семантике.
Ицхак Скородинский 15.12.2019 09:48 • Заявить о нарушении
Изя, наша поэтическая семья давно шведская и радость от освежающих перемен всем на пользу.
Павел Гулеватый 16.12.2019 16:31 Заявить о нарушении
Павел Гулеватый 16.12.2019 16:31 Заявить о нарушении