Моє перо легке й слухняне,
Я ним пишу, пишу, й пишу,
Як над землею сонце встане…
Його з собою завжди я ношу.
Моє перо все пише й пише
Про найніжніші почуття,
Як вітер десь вербу колише,
Про долю, спів і про життя.
Моє перо нерозлучне зі мною,
Будь-коли готове щось писать,
Воно в обіймах із рукою
Й думки мої уміє прочитать.
Моє перо писать готове
Про стан дівочий й солов’їв,
Про щось красиве і святкове,
Про дзвін весняних ручаїв.
Моє перо, моя розрада,
Гляну на нього й думка лине знов,
Про всі небесні зорепади,
Про таємницю тих розмов.
Моє перо думки мої встеляє,
На аркуш їх вкладає всіх рядком,
Жодну з думок воно не залишає…
Так легко володію я своїм пером.
06.11.2019 р.
Моэ перо
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119121300545
Свидетельство о публикации №119121300545
Рецензии