Полинання у пташину мову

(Пуристи, пташина!)

Крізь прогали в нетях хоч чогось,
в розкосину.

Крізь нору вируючу шемхамств.
 
Промінь місячний по обрію  проноситься,
то душа моя зривається ускочити
в фирглі-мирглі.
 
Переливушкою,
простозоряно,
у горлянку
солов'я!

Тьох бундючиться,
топоче, ще й,
лопоче щось,
обпікає ласим,
з остраха
бриньчить.

Рветься з рук.
 
Та начебто,
бобочиться,
прикидається,
що справді,
і не мій!

А!!!

Десь
та щось,
в колись
і потрапляє…

Завмирає…

Місячною стежкою тремтить…

І тоді, гусячою,
аж,
шкірою дурію
я…

Зараз, як жажахнеться!

І, все.


Рецензии
Да уж... Куда там Виктору Григорьевичу с его украинофильством! :)

Жнива шпаками густо вкрились,
Дерева виплюнули зілля,
Кури несуться, як сказились,
Когут співа, мов з божевілля.

В очеретах човпеться риба,
Червінці їй до чрева правлять,
Метелик взір кульбабку здибав,
Її стеблом прямує равлик.

Пацюк повзе до зерносховищ,
В ожередах бідують миші...
Хіба з російскої так мовиш?
Отож я з неї і не пишу!
...
В.Г. Байрак
С Уважением, Александр

Александр Танский   05.01.2020 17:16     Заявить о нарушении
Стихи замечательные.
Щіро дякую.

Ицхак Скородинский   06.01.2020 11:17   Заявить о нарушении
Нема за що. Щасти вам...

Александр Танский   06.01.2020 12:51   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.