Питаю в серця... Маргарита Метелецька

                " Дорогий мій, сонячний, озвися!
                Може, й справді, краще так, - мовчи."
                Ліна Костенко


      Питаю в серця, чи Ти в нім,
      Безмежно люблячий Ісусе?
      Чи день минулий не примусив
      Тебе печалитись в борні?

      Ти - геть простий. Чи я - проста?
      Правдиво чи Тебе любила?
      Чи на воді писали вила
      Тобі, коханому, листа?

      А за вікном - пливе туман...
      Безсніжний грудень початкує...
      І в сіру далину прошкує
      Злим духом роджений обман,

      Що Ти пішов з моєї хати
      І, грішну, вже забув кохати.
      (світлина: - автор 11 декабря 2019 ).


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


У сердца вопрошаю: в нём
Ты, любящий всех против правил?
Иль день прошедший не заставил
Тебя печалиться о нём?

Ты – сверхпростой. Собой само.
А я?..Всерьёз Тебя любила?
Иль по воде писали вилы
Тебе, любимому, письмо?

А за окном – плывёт туман…
Декабрь бесснежный свил декаду.
За стылый окоём укатит
Рождённый  духом злым обман,

Что Ты покинул хату вовсе
И, грешную, любить забросил…


Аватар Автора оригинала