Г рка б да
Запаливши в небі зорі,
Ніч сховалася в імлі,
Та пливуть у синім морі,
Два самотні кораблі.
Довгою була дорога
І пізнали смак хули,
Та не слухалися Бога,
Бо кохання не знайшли.
Як настане нічка темна,
Розділяє їх вода,
А життя таке нікчемне,
Самота гірка біда.
Не покликав світ кохання,
Ті самотні кораблі,
На душі одні вагання,
Гірко жити на землі.
Сонце сходить і заходить,
Їм би разом бути знов,
Та прозріння не приходить,
Їх покинула любов,
А життя коротке дуже,
Люди, ми не кораблі,
Закохайся любий друже,
Щастя є на цій землі.
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2019
Свидетельство о публикации №119121107739
Свидетельство о публикации №119121107739
Рецензии
Та чи й є воно те щастя? "Самота гірка біда" Я ось у серпні жінку поховав, то що таке самота знаю не з чуток. Дякую Вам, Віктор. З наступаючим Новим Роком Вас та всіх Ваших. Добра та здоров"я всім. З пов.
Игорь Ярин 28.12.2019 21:45 • Заявить о нарушении
Игорь Ярин 28.12.2019 21:45 • Заявить о нарушении
себя хоронитьне спеши год траура покажет как жить дальше.
Виктор Худаков 4 31.12.2019 19:45 Заявить о нарушении
Виктор Худаков 4 31.12.2019 19:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.