ми навчилися собi брехати

ми навчилися
собі брехати
і вмовлятися
так буде краще
а колись могли
не в снах літати
не питатися
у чім
і нащо

то давним-давно
шляхи крутились
і трималися світи
на слові
ні тобі живих фронтів
ні тилу
ні розливу
чи кипіння
крові

а відносин
море поколінне
і висот невзятих
нерухомість
із нетлінного
сплітали тлінне
і гасилася сулінням
втома

вибивалися
закриті двері
розпивалися
дешеві вина
та любов
щораз губила берег
в течії судинного Гольфстріму

дорогим
здавалося банальне
а коротким
лет у потойбіччя
відбивалися думки
дзеркально
від ідей
із риб’ячим обличям

від людей
з широким кругозором
ми чекали
голосу месії
чисте небо
рахувало зорі
у очах
у проблисках
надії

та навчилися
собі брехати
і вмовлятися
так буде краще
а колись могли
не в снах літати
не питатися
у чім
і нащо

12 Грудня, 2019


Рецензии
Добрый день, Юрий! Мои лучшие пожелания ...
http://stihi.ru/2021/06/12/431

Кариатиды Сны   12.06.2021 01:53     Заявить о нарушении
Привет, Танечка,
Меня долго не было, как-то поэзия заснула во мне.
И вот не знаю когда проснется.
Извини, что так долго не отвечал.
СПАСИБО за все перводы - очень понравилось!
Обнимаю,
Юра!

Юрий Лазирко   28.10.2021 06:11   Заявить о нарушении