Помним о родных
Пам'ятаймо рідних
Дороги як далеко б не стелились,
Хоч в світі безліч не було б спокус,
Ми іноді відчуємо: вгомонились!
"Загинув, як додому не вернусь!"
Бо так чомусь щемить моє серденько,
Притягує так батьківський поріг..."
Поки жива рідня, здоровий тато й ненька,
Вони для нас безцінний оберіг.
І хочеться їм стільки розказати!
Свої пригоди, плани донести.
Тож, приїзди до батьківської хати,
Рідніше в світі місця не знайти.
Де раді успіхам твоїм і перемогам,
Від серця щирого підтримають усим.
Переступаємо батьківські пороги,
Поки ще час є, є куди прийти.
І як ніхто вас вислухають ревно,
І вихід кращий зможуть віднайти.
Хоч є місця для вас,приємні і душевні,
Таж, коли рід свій пам'ятаєш - особистість ти!
© Copyright: Арина Колобова, 2019
Свидетельство о публикации №119121009184
Свидетельство о публикации №119121009184
Рецензии