Блистять промінням струни водограю
І з небом синім вінчається земля,
І білий птах свої розправив крила,
До Сонця тягне руки немовля.
Я в серці чую голоси співучі
Дзвінкий дитячий щирий сміх ,
Я бачу друзів вірних очі,
І сиву мудрість пращурів своїх.
Весінній подих наповняє душу
І золотяться в небі краплі кришталя,
Летить перо і падає на трави
Як божий дар на килим вівтаря.
І мчать в безмежність сиві хмари,
Вінком яскрвим сяє сонце у горі,
Гуляє вітер над квітучими степами
Як божий янгол на крилатому коні
Господній храм то жовте поле.
Веселих днів осяяна блакить.
Калини цвіт, небесні непохитні зорі
І ця єдина Богом дана мить!
Эдина Богом дана мить
© Copyright: Олег Крушельницкий, 2019
Свидетельство о публикации №119121002707
Свидетельство о публикации №119121002707
Рецензии