Скiфський гребiнь. Редута прадавностей
що забудемо слово i народило поезiю”
Сергiй Марков
У темрявi очей, де глибина вiкiв,
Де степових туманiв кип’яток, -
Нiме захоплення i брак розважних слiв,
Коли пульсує життєдайний сок…
По венах. В полум’ї згораюче нутро
I мiсяць у небеснiм океанi, -
Життя готовий промiняти на шатро,
Коня й обiйми чарiвної панi.
Вiдчутна в вiрнiм прихистку потреба,
В повiтрi зловiсний погонi аркан.
Туди за сполучення степу i неба,
Мов скiфських богiв виносить Торпан*.
Людський поговiр? Що на нього зважати!
Табiтi** i Апi*** не схвалюють нас.
В багаттi обiйм нам легендою стати,
В життi Аргiмпасi**** вiдводиться час!
Крiзь зоряний всесвiт, легенд небилицi,
В курганi знайшли серед стрiл i меча,
Електровий***** гребiнь моєї Царицi, -
В дзеркаллi щита примiряє дiвча.
* Торпан - степовий кiнь
** Табiтi - скiфська богиня домашнього вогнища
*** Апi - скiфська богиня землi
**** Аргiмпаса - скiфська богиня кохання
***** Електра (електрум) - природня сполука золота i срiбла
Свидетельство о публикации №119121010274