ось ми однi однiсiнькi

Юрий Лазирко

ось ми одні
однісінькі
чутливі
безборонні
чекаємо
відвертості
як публіка
антре
під жваво-барабанний марш
дощу по підвіконню
і дзенькоти фужерами
за шось ще не старе

твої думки
і дотики
обійми Пенелопи
в них сонце
йде до купелі
а місяць
роги тре
об плесо вітром
пещене
в якого теплі
стопи
метелики злітаються
на квіт
солодких трем

твоїми
ще не кроками
втішаюся до згину
обвішую цілунками
із голови
до ніг
тобою проростаюся
подряпинами спини
собою залишаюся
на кришталевім дні

і доля усміхається
хоча
і не вітає
у неї плани
планами
та плавності
нема
твої слова
як прихистки
для мандрівничих таїн
у вухах розлітаються
мов душами
зима

сніжинка за сніжинкою
розтоплені жагою
щось мріям причувається
і котиться в едем
мелодія мінливості
стає вже нечужою
і ми одне у одного
лиш відстані крадем

9 Грудня, 2019

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Юрий Лазирко

Рецензии

Написать рецензию

http://www.stihi.ru/2019/12/10/10626

Попытка перевода... Жду уточнений, если что... С теплом - Таня

Кариатиды Сны 11.12.2019 00:01 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

СПАСИБО, Танечка!
Почти в точку...
Комментарий на Вашей страничке...

Юрий Лазирко 11.12.2019 21:41 Заявить о нарушении

Юра, а вот этот перевод Вы видели?
http://www.stihi.ru/2019/12/06/4602
С теплом...

Кариатиды Сны 11.12.2019 22:06 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Юрий Лазирко