* * *
Розхристана вiтрами на розвертi,
Епох, свiтiв, шляхiв, стежок, дорiг.
Моя Вкраїна непiдвладна смертi,
Душi священний, вiчний оберiг.
Сплюндрована, згвалтована синами,
Пайована, розпродана в ясир.
Оплакана i вимрiяна снами,
Безликих зрад, безчестя, темний вир.
Тут палять серце, мальви i калина,
I сльози матерi ряснiш роси.
Тут повiнь туг, п’є пiсня журавлина,
На грiш дрiбний розмiнянi часи.
Зорять в надiї батькiвськi пороги,
Хоч доля помережила життя.
Та є в палiтрi радощi й тривоги,
I богу запiзнiле каяття.
Розхристана вiтрами на розвертi
© Copyright: Анатолий Драбрезир, 2019
Свидетельство о публикации №119120708333
Свидетельство о публикации №119120708333
Рецензии