Мені Господь дарує відчуття,
Любов до віршів... Я це знаю й бачу.
У них ЗВУЧИТЬ - усе моє життя,
І - байдуже; сміюся, чи вже плачу...
Знов літній гамір "ляже" на рядки,
Веселкою обійме тихий вечір...
Готовий вірш нестримний та п"янкий,
Про близькість душ, красу та - дужі плечі...
Ширяє десь у просторі жага...
Бажання розчинитися в довкіллі,
Сердець політ і сила, і снага,
Напоєних любовним диво-зіллям...
І ПАМ"ЯТЬ перекреслить забуття,
Освятиь душі, виведе в дорогу,
Де кожен день - чудові відкриття,
Корисні людям та приємні БОГУ.
Дар
© Copyright: Андрей Королёв 7, 2019
Свидетельство о публикации №119120700512
Свидетельство о публикации №119120700512
Рецензии