Вже пiв години, як прокинулись

Вже пів години, як прокинулись,
а обнялися – тільки раз...

Ми звикли намірами дивними
вимірювать наш спільний час:

торкатись потай одне одного,
коли навколо – світ очей,

і од повітря прохолодного
плече вкривать серед ночей,

під краєвидами-загравами
од щастя сліз не утирать,

і ображатися удавано,
що забуваєм цілувать...


Рецензии