Розбите серце, біль від шрамів
Воно не хоче далі битись,
А скільки недописаних романів?
Зла не тримати, зупинитись!
Я так хотіла з"ясувати,
За що караєш молоду?
Тебе я стала забувати,
Останній погляд дарую.
На віях слізоньки дівочі
В очах життя таємним стало,
За кожні слізоньки жіночі,
І те як серце калатало.
Ти не шукай в мені дущі,
Її не знайдеш ти ніколи
Не тій людині я ключі,
Довірила дарма, відколи...
А серце вже не стукає, не б"ється,
Воно не зна більше жалю...
Можливо потім схаменеться?
Воно було немов із кришталю
Віддам ключі я лиш тому
Чия душа зігріє душу,
В людини сердце лиш одне,
Люби та обіймай мене
Дам ключ лише тому
© Copyright: Илона Семяник, 2019
Свидетельство о публикации №119120308391
Свидетельство о публикации №119120308391
Рецензии