Мечты
Знову вечір настав і червоного кольору небо,
Місто немов палає і в полум'; мрії мої ...
Як багато років вже в будинку я рідному не був,
Як давно вже з криниці я воду холодну не пив.
Але я пам'ятаю шалені і ласкаві вітри:
Як вони обіймають долонями житні лани,
І шукай скільки хочеш - не знайдеш у цілому світі
Більш яскравої і більш чарiвно; весни
Та на жаль все минуло: і друзі, і мрії далеко,
Тільки пам'ять залишила шрами на серці моєм.
І лиш іноді думки мої немов білі лелеки
Розгортають крила і сумують за іншим життєм
Я чекаю, бажаю, щоб все ізмінилось навколо
І я міг завертати де серце своє залишив
Україна моя! Ти є перше кохання і доля,
І я вірю: червона весна є ще в твоїй душі
(Снова вечер настал и небо красное,
Город словно пылает и в пламени мечты мои...
Как много лет я уже не был в родном доме,
Как давно из колодца я воды холодной не пил.
Но я помню лихие и ласковые ветры:
Как они обнимают ладонями пшеничные поля,
И ищи сколько хочешь - не найдёшь во всём мире
Более яркой и прекрасной весны
К сожалению всё прошло: и друзья, и мечты далеко,
Только память оставила шрамы на сердце моём.
И лишь иногда мысли словно белые аисты
Разворачивают крылья и скорбят по иной жизни
Я жду, мечтаю, чтобы всё изменилось вокруг
И я мог вернуться туда, где сердце оставил своё
Украина моя! Ты как первая любовь и судьба,
И я верю: красная весна жива ещё в твоей душе)
P.S.: Языком я владею очень скромно и неизбежны ошибки - прошу за них прощения и буду признателен за уточнения. Попробовал написать т.к. не мог сопротивляться настроению.
Свидетельство о публикации №119120310478