І я знаю вже, напевно...
Без тебе дихати даремно.
Легені пече токсичне повітря,
Вбиває повільно слів твоїх вістря.
Здіймаю до неба в молитві я руки...
Серця чую голосні звуки.
Мені кохати не під силу, любий!
Ти так і знав, що мене погубиш!
Я чекаю день і ніч, день і ніч,
Щоб зустрітися з тобою віч на віч.
Роблю на тілі кроваву доріжку,
Бо обіймає тебе інша у ліжку.
Котру вже ніч мені так страшно спати,
Я боюсь, що вже не зможу кохати...
я знаю вже, напевно...
© Copyright: Кэтрин Виен, 2019
Свидетельство о публикации №119120204316
Свидетельство о публикации №119120204316
Рецензии