Сумовито й важко залиша нас осінь,
День холодно-сірий в безвість забира…
Залиша долини і дерева босі,
Трепетно і прикро в зиму позира …
Пізня осінь плаче, як пелюстка літа,
Стільки тої туги, суму і плачу !
Вщерть дощів холодних в пазуху налито,
І вітрами згашено осені свічу…
Прощавай, подружко, золотава осінь,
З журавлиним клекотом в сизій вишині.
Не барися дуже, через рік у гості
Припливай в багряному вересня човні!
Последний день осени
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2019
Свидетельство о публикации №119113007606
Свидетельство о публикации №119113007606
Рецензии