Часу все менше, блискавки креше
кінь з-під копит.
Доля нас теше, блазень нам бреше –
то не санскрит!
Шаблі у піхвах, звірі у лігвах,
псів чути рик.
Десь загубився, мов розчинився
розуму крик.
Браття і сестри, на перехресті
дзенькіт оков.
Труби, оркестри, люди без честі,
стогін і кров…
Завтра вже грудень. Нивам у грудді –
скоро кінець?
Як воно буде – думайте люди.
З нами Творець!
Кипить окропом кров у венах
чи щось змінилось в наших генах?
30.11.2019
На порозi зими
© Copyright: Олександр Мачула, 2019
Свидетельство о публикации №119113006816
Свидетельство о публикации №119113006816
Рецензии