Я знаю, що таке людина,
Це- мікрокосмосу перлина.
На нашу Землю прилетіла.
Знайшла для себе тут хатину.
Земля родюча, їжею багата,
Перлину стала колисати.
Та, швидко в відповідь зростала,
Програму Космосу не забувала.
В ній карта нашого буття,
Помножена на цикли.
Доказують це наші відчуття,
Та память, до якої звикли.
Віками розумом людина керувалась,
Роками мозок шліфувала,
Бо в соціумі колисалась,
Розмножувалась й землю обробляла.
Земля це наша Ненька, а Татко -Космос.
Як в добрій казці - життя розквітає.
Піклується наш Татко, надсилає поміч,
А Матінка, дари ці залюбки приймає.
Все ж в кожній казці є кінець.
Так і людина, кидаючи Матір,
Летить душею в Таткові обійма, напростець.
А тіло- Матінці лишає заховати.
Що таке людина?
© Copyright: Иванова Лариса Иосифовна, 2019
Свидетельство о публикации №119112903698
Свидетельство о публикации №119112903698
Рецензии