Мовчиш? Мовчи-не буду нарікати,
Хоча у серці щось кусає і болить!
Мовчиш? Всерівно буду я писати,
Тебе не можу я від себе відпустить.
Мовчиш? Мовчи-а я буду кохати,
Як і раніше у душі струна бринить!
Мовчиш? А я буду чекати,
На радісну й щасливу мить.
Мовчиш? Можливо треба помовчати,
Щоб зрозуміти все без слів!
Мовчиш? І я буду мовчати,
Хоча багато ще сказати я хотів.
Ало! Привіт! Нарешті дочекався!
Пробач, що не терплячий я такий!
Повір! Я трохи хвилювався,
Тому і голос мій сумний.
Пробач мене ти також, що мовчала.
Приємно чути голос твій!
Втомилась я - відпочивала,
Ти ж знаєш, що в країні я чужій.
Нам витримку й терпіння треба мати,
Щоб не спалити всі мости!
І тільки той хто вміє так кохати,
Кохання може зберегти!!!
Юрій Братиця.14.10.2019.
Мовчиш
© Copyright: Юрий Братица, 2019
Свидетельство о публикации №119112810061
Свидетельство о публикации №119112810061
Рецензии