Позлітались горобці
до порога - на млинці:
пригощаю гречно їх,
друзів меншеньких своїх.
Горобці млинці клюють,
швидко раду їм дають,
повсідались тут і там.
- Їжте, любі, ще я дам! -
Ситий видався обід.
На порозі мокрий слід:
з'їли все, і крихт нема,
бо голодна їм зима.
Бачу - ситі горобці,
веселяться - молодці!
Розцвірінькались. Овва! -
маю вдячності слова.
2007
Горобцi
© Copyright: Поэт Закарпатья Василий Галас, 2019
Свидетельство о публикации №119112709865
Свидетельство о публикации №119112709865
Рецензии