Де карі очі бігали, блукали,
Ходили гарних парубків шукали,
Чого сльоза тече рікою,
Бо на шляху не повстрічали.
Чому зажурені, примружені,
На світ з журбою дивитеся Ви,
Багатьох бачили, здивовані,
Все йдуть хороші, та не такі.
Немає вогника, та полум"я,
Яке завпало в очі вдалині,
Не запалало серце здорово,
Не стукає, воно мовчить.
Йдуть очі далі, шлях тернистий,
Шукають, придивляются навколо,
Але той шлях доволі чистий
Невже не повстрічаєтесь ніколи.
Нема той миті,щоб кудись звернути,
Печаль з журбою уляглась на вії,
Чому нам бути позабутими,
Проходять роки молодії.
Ой, не сумуйте карі очі,
Колись зненацька знайдете Ви їх,
Тоді світліше стануть темні ночі,
Те світло Ви побачите й в пітьмі.
21.05.2019 року
Запоріжжя
Самотньо
© Copyright: Виталий Костылёв, 2019
Свидетельство о публикации №119112705967
Свидетельство о публикации №119112705967
Рецензии