Повiльно крутиться земля

 
Повільно крутиться земля …
За горизонтом ген  минуле.
На нього -  погляд мій здаля:
Чи буде щастя ще, зозуле?

Мов килимок,  квітковий луг.
Там чути  ніжний запах літа,
М`якенький  із тополі  пух
Гойдає вус колючий жита.

Сюди знічев’я забредеш
Росу збиваючи  ногами
Краплина щастя , де ж ти , де ж?
Лиш  вітру посвист над ланами…


Рецензии
Чудовий вірш! Надзвичайно гарно!

Людмила Юферова   31.12.2019 16:56     Заявить о нарушении