Калина

Господи!
Калина при порошилась...
Не снігом, а слізьми жіночими вкрилась!
Господи!
Спаси нашу Божу Україну...
Зробили з неї нелюди страшну домовину...
Діти сиротіють у рідному краю...
Жінки рвуть волосся прощаючись,
З чоловіками...
Не весела звучить пісня по під, яворами,
Плаче кача українська за своїми орлами!
Матері синів, ховають багаті радіють...
Воювати з ворогом їх діти не вміють!
Гідних людей з України зараз кожен день ховають!
Як заручники війни лиш домовину, в нагороду мають!
Схаменіться, жінки просять, зупиніть наругу...
Мало було війни страшної почали, ще другу....
Ще страшнішу бо слов'яни між собою воюють...
Кордони між державами ніяк не можуть переділити!
По телебаченню, один на одного кричать,як несамовиті.
Як солдати на фронті, в морози існують?
Тарасовими стежками, на кладовище крокують!
Господи!
Калина при порошилась...
Не снігом, а слізьми жіночими вкрилась!
Господи!
Спаси захисти, прості люди,
З України не хочуть війни...
Олена українка.