Не доплыть, не возвести мосты,

Между нами – океан разлуки,
Не доплыть, не возвести мосты,
И стреле не долететь из лука.
Правила игры сейчас просты:
Мы с тобою не в одной команде,
Не касаться, не звонить, не ждать.
Ты внедряешься, как будто, в банде,
Ты умеешь, выслушав, предать,
А потом уйти из передряги.
Вот и пригодился твой талант!
…Белые декабрь развесил флаги –
Снег летит, и город мой, как франт, -
В огоньках, витринах, украшеньях.
На ветру дрожу как тетива,
А лекарство – слезы и прощенье,
Не приносишь. Боль еще жива…
                19.11 2019 г.


            ***
http://stihi.ru/2019/11/25/6891

Поміж нами - океан розлуки,
Ні прибиться, ні звести мости.
І стрілі не долетіти з лука.
Правила для гри такі прості:
Ми з тобою не в одній команді,
Не торкатись зовсім, не чекать.
Проникаєш в стрій, неначе в банді,
Вислухавши - зрадиш, як не знать.
З колотнечі вийдеш без напружень.
ось і пригодився твій талант.
...Білі прапори розвісив грудень -
Сніг летить, а місто - як той франт, -
В вогниках, прикрасах сьогодення.
Я тремчу на вітрі - тятива,
Тільки ліки - сльози і прощення
Не приносиш. Рана ще жива.


Валентина Лысич

         ***

Помiж нами океан розлуки,
Та безодня тягне в глубочинь.
Марять розум твоi нiжнi руки,
Та очей волога голубiнь.
Але – марно.Ти на тому боцi,
Де лишився зради гострий бiль
Наче квiтка в”яну на морозi
Пелестками нездiйснених мрiй.

Елена Сердюк 3