Ця тиша, так менi набридла
Я хочу гумору й пісень.
Щоб більше було ніжності і світла
Щоб всі страждання забирались геть.
Так буде! А от коли? Не знаю...
Напевно, десь у другому житті.
Собі намрію це! А що? Я право маю
Мою думки ніхто не відбере.
Люблю отак піти у верболози
Де зелень трав торкається блакить.
Де опікають ноги перші роси
І сіножать... і плес ріки дзвенить.
Свидетельство о публикации №119112408623