По забутих стежках,
Сторінки ми листаєм.
Хоч і доля важка,
Та ціну ми їй знаєм.
Бо життя те прожити,
Це не полем пройтися.
Треба вміть дорожити,
Із достоїнством жити.
І буває так складно,
До зірок підніматись.
А ще більш безпорадно,
Коли сум усміхатись.
Але сум той не вічний,
Душа знов заспіває.
Як відкинуть цинічність,
В серці скрипка заграє.
Не губіться в словах,
Та цінуйте прекрасне.
Бо життя дає шанс,
Щоб кохання не згасло!!!
Ц на життя
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2019
Свидетельство о публикации №119112407458
Свидетельство о публикации №119112407458
Рецензии