Лунко падає листя.
Жовта ніч осенить.
А над школою зірка
мрії зоряні снить
в поколошканім небі
у хмаринах тонких.
Їй щоночі дарує
тільки осінь таких.
Ніч. Огні. Перехожі
запізнілі. Повз тин -
де-не-де капелюхи
і буває хустин.
Клени. Сходини. Вікна.
Час по колу бігцем…
Нас - зоря домалює
золотим олівцем.
Листопад 2019
Небесними олiвцями
© Copyright: Поэт Закарпатья Василий Галас, 2019
Свидетельство о публикации №119112309934
Свидетельство о публикации №119112309934
Рецензии