Щось пекуче болить близько серця,
Щось тривожить, нуртує думки,
Свічки вогник до мене озветься,
Глухим стогоном через віки,
Мов потвора насунувся ГОЛОД
на мою Батьківщину,
Мов ЖАХ,
Я не можу забути,
Не можу,
Він для мене в дитячих очах,
Він для мене у погляді жінки,
Сина, брата,
Батьків, дідуся,
Він мого ДНК не від’ємна частинка,
Я зернятко того колоска,
За який за законом карали,
і який потай в хату несли,
щоб сьогоднішні МИ,
МИ із вами в цьому світі
БУЛИ І ЖИЛИ!
23.11.2019
___________________________________
Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933
Зернятко
© Copyright: Алена Скиба, 2019
Свидетельство о публикации №119112307522
Свидетельство о публикации №119112307522
Рецензии