Сльози укра ни

Та наплакалась Вкраїна
За всі довгі роки.
Скільки горя у родинах,
Де наш мир і спокій?!
Скільки діток поховали
На  крутих «дорогах»,
Скільки шахтарів згубили
На підземних полах.
Скільки матерів сховали
Від настачі ліків.
Скільки тисяч рятували
У чужині діток.
Стоїть земля у руїнах,
Нікому пахати,
А мільйони на чужинах,
Покинувши хати.
А залишені повинні
Усіх обробляти
Та для радощів і панства
Мовуу прославляти…
Хай щебечуть ледацюги
Про віру і мову,
А слова, вони,як вітер,
Не підуть в підмогу.
Ті, хто любить Україну,
Базікать не стануть.
Вони працею державі
На прокатних станах,
У мартенах і на полі
Свободу дістануть.
А хто блазень-недоумок,
Те нам час покаже.
Якщо будуть українці
Працювати разом.
Не шльндрати по чужинам
За  продажні гроші,
Перед паном плазувати,
Щоб бути хорошим.
Своїх діток научати
Як любить країну.
Не сльозами із Європи,
А трудом в родині.
Не Карпати вирубати
Та бурштин копати,
А у шахті  та кар’єрах
Руду добувати.
І не слізними словами,
Яким ціна –вітер,
А своїм заробленим,
Вояків зігріти.

8.08.2019.