Сум в природі , сум на серці ,
все дощ поливає...
Люди ходять наче хмари,
під зонтами себе ховають.
Ніхто не радіє ,
ніхто не сміється ,
сумна музика грає,
одиноко дощ в скло б’ється,
ніби когось шукає.
Шукає й не знаходить,
тому й не скінчає,
все плаче сльозами,
й вітром їх утирає.
Сум
© Copyright: Наталия Ехлакова, 2019
Свидетельство о публикации №119112203024
Свидетельство о публикации №119112203024
Рецензии