Людмила Юферова. А он крутой, неутомим в работе
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
*
Декабрьский ветер воет, не поёт…
Как смело рвётся он в окошки дома!
Сумел привлечь внимание моё,
Хочу летать с ним, как с давно знакомым!
Грохочет поднебесная река,
Щекотно трутся тучи сторонами,
А я меж ними, дерзкая слегка,
Разнять хочу обеими руками.
И мечется душа то в жизнь, то в смерть,
То вдох, то выдох на высокой ноте!
Весь свет не любит эту круговерть,
А он крутой, неутомим в работе!
Безумно сильная симфония!
Любить хочу и целоваться с ветром!
Аналогично вихрю – он и я
Сконфуженно летим над целым светом!
К концу идёт прощальный листопад…
Ждать целый год опять его придётся…
Гнёт сила мощная мой старый сад,
В окошки хаты сильный ветер рвётся.
---
Оригинал http://www.stihi.ru/2013/11/25/8116
*
Із груднем дужий вітер заграє
І шарпає шибки сільської хати...
До нього в мене ставлення своє,
Бо хочеться удвох із ним літати!
Де піднебесна річка гуркотить,
Де хмари труться лоскотно боками,
Там я між ними в ту шалену мить
Спиняю бійню обома руками!
Душа стрибає то в життя, то в смерть,
І рветься подих на високій ноті!
І вітру повен білий світ ущерть,
А він завжди невтомний у роботі!
Яка шалена, дужа течія!
Та цілуватись хочеться із вітром!
У пасодоблі вихру – він і я
Збентежено несемося над світом!
Прощається нестримний листопад...
І знов на нього цілий рік чекати...
Потужна сила гне старенький сад
І шарпає шибки сільської хати...
Свидетельство о публикации №119112210291