Школа. Задание - это не я сижу на балконе...

{Это не я сижу на балконе в осенний зной}.
Апошняя спёка
у поўдзень скручваецца гюрзой.
Мышкай-палёўкай
перад пысай яе маячыць.
Калі не зжарэ, то лёгка
я згадаю пасля іначай:

{это не я сижу на балконе в осенний зной},
гэта ты палюеш за ценем.
А пасля - пастарнакаўскія “спляценні”
і вы з ёй глядзіце на столь…

Ды на сэрцы ў чортавай цішы
пачынаюцца кошкі-мышкі…

І на сто адсодкаў са ста
мышы “накруцяць хваста”:
чаму катУ яна мроіцца
(ці па праўдзе кАту),
і лезе – не супакоіцца -
то ў душу, то ў хату?
Ці з’есці яе, ці…
(ён і сам не знае).

Ды зноўку за шыю кошку сваю кусае…

(дзякуй Богу – мышку пакінуць жывой!)

{Это не я сижу на балконе в осенний зной}
(галаву напякло дастаткова!)
І баюся я ўласных словаў:
“сёння мышку забіла ў сабе самой”…

{…Это не я сижу на балконе в осенний зной}.


Рецензии
Неожиданно...
"Кошки-мышки", безусловно, хороши!!!Интересный ассоциативный ряд!

Перечитала несколько раз.Классно!!!

Спасибо.

С добрыми пожеланиями, Аида

Аида Юг   21.11.2019 23:54     Заявить о нарушении
Юлия, долго эту дурь (цензурно) не решалась сюда кинуть.
Задание... мой воспалённый разум надиктовал что-то... но тошнит от этого вирша до сих пор)

Спасибо за доброту! Люблю!

Анастасия Котюргина   21.11.2019 23:57   Заявить о нарушении